Поради для безпечної купівлі вживаних машин: уроки від Котянтина

На ринку авто повно обманщиків, які готові співати байки про свій товар, аби ви його купили. Не варто вірити на слово навіть найприємнішим на вигляд людям, які часто виявляються шахраями. Є купа моментів, які слід врахувати, купуючи бу, інакше на вигляд хороший автомобіль може не проїхати й сотні кілометрів.

Разом з ТМ "Хапай авто" ми підготували історію кота Котянтина, який вкрай невдало отримав машину зі США. Добрий котик розповідає, що з ним трапилося і як уникнути його помилок, щоби не купити "потопельника".

Як все починалося

Котянтин купив стару машину з Америки. Вважав, що йому випав чудовий варіант: класна тачка за недорого, оскільки продавцю нібито терміново знадобилися гроші і він легко торгувався. Перші три місяці Котянтин не міг натішитися: все працювало як годинник, тож він з гордістю катав кохану Котерину на побачення.

Першим заявив про себе склопідйомник: він просто перестав реагувати на команди. Котянтин заїхав на СТО, не чекаючи лиха, а тут... Механіки спочатку знайшли іржу на платах, почали копати глибше — а там і ABS не працює, і корозії всередині ще ціла купа. Так і з'ясували, що на вигляд добрий американчик — насправді потопельник, якого несумлінний перекуп радісно зіпхнув довірливому Котянтину. Їздити на такій машині просто небезпечно для життя: будь-якої миті електроніка може відмовити. А на вигляд нічого ж не віщувало біди: чисте, акуратне авто, і обслужене, і доглянуте...

Головне в покупці - фахівці та СТО

Порада стара як світ, але найдієвіша: не можна купувати машину з пробігом, не показавши її перевіреним механікам. Навіть досвідчений водій на око не розпізнає червоні прапорці, які кричать про ненадійність авто та одразу помітні фахівцям. Досвідчені перекупи здатні навіть із Титаніка зліпити цукерку, тому машину однозначно треба купувати з професіоналами та перевіряти на СТО. Як би авто не нафарбували очі, всередині потопельник залишається іржавим і непридатним коритом.

Але самостійно розпізнати потопельника теж можна, перш ніж везти його до механіків. Читайте далі поради щодо впізнання таких машин, а наприкінці - головну "родзинку".

Порада 1: визначайте все на нюх

Машина, що побачила воду, швидко набуває чітко відомих запахів грибка, плісняви і річкового мулу. Позбутися ароматів не можуть навіть перекупи: сморід йде зсередини, і зберігається кілька років після плавання. Не соромтеся понюхати крісла, бардачок, дверні карти, простір біля килимків. Нехай продавець і покрутить пальцем біля скроні: краще виявитися підозрілим покупцем, ніж бути обдуреним перекупом-шахраєм.

Порада 2: вивчіть фари

Вода швидко "заповзає" в оптику і не забирається звідти навіть при ретельному розбиранні. Вивчіть світлотехніку по колу щодо наявності брудних розводів. Подивіться також на панель приладів та рефлектори: там також можуть бути водяні сліди. І не слухайте історії, що це, мовляв, просто дощ залив: на приладову панель йому точно не дістати.

Понюхати фари теж не соромтеся. Ви вже знаєте: почули запах грибка чи мулу - машина не годиться.

Порада 3: протестуйте електроніку

У потопельників швидко виходять з ладу електроприлади, тому перевірте кожен із них, починайте знизу. Переконайтеся, що працюють всі регулювання крісел, підігрів включається без проблем, поруч із сидіннями непомітно іржі або слідів її усунення. Протестуйте склопідйомники, увімкніть світло в салоні та фари - загалом, увімкніть все, що має вмикатися.

Понюхати кожну деталь теж не забудьте: ви в курсі.

Порада 4: увімкніть кондиціонер

Лайфхак для виявлення зайвої рідини у машині. Включаєте кондиціонер на обігрів, закриваєте усі вікна та виходите з авто разом із продавцем. Якщо за десять хвилин стекла запітніють — 99,9%, що всередині машини ховається ціле озеро. Але не забудьте зробити поправку на погоду: якщо на подвір'ї дощова волога осінь або мрячить дощ, цей метод не можна вважати надійним.

Після того, як відкриєте прогріту машину, принюхайтеся. Якщо під підлогою є грибок, він дасть про себе знати.

Порада 5: найважливіша для американців

У Сполучених Штатах приховати навіть дрібну ДТП не вийде, що вам на руку. Купуючи американця, перевірте його через Carfax - базу даних з інформацією про машини родом із США. Дізнайтеся у продавця VIN-код (індивідуальний серійний номер) автомобіля та просто вбийте його у спеціальному рядку на сайті. У Carfax відображається вся можлива інформація про машину, зібрана від американських СТО, аукціонів, агентств з прокату, страховиків та, звичайно, правоохоронних служб. Одним рухом руки ви можете дізнатися про реальний пробіг автомобіля, кількість власників, чи була машина під таксі, чи потрапляла в ДТП.

Але навіть якщо по Carfax все чисто, не забудьте принюхатися до машини. Про всяк випадок.

Замість висновку

Не потрібно нехтувати ретельним оглядом. Краще ви витратите більше часу і здастеся продавцеві трохи настирливим, ніж викинете гроші на вітер, купивши відверто небезпечну машину. На перевірку у механіків теж краще не скупитися: ви заплатите один раз, і купите надійне авто, в іншому випадку — платитимете щоразу, ремонтуючи на потопельнику то одне, то інше.

P.S. А як там Котянтин?

Котянтину відносно пощастило: уважні механіки вчасно розпізнали потопельника та запропонували поміняти всю електроніку в машині по колу. ABS також пішла під заміну. У результаті за ремонт Котянтин заплатив дорожче, ніж за вигідно куплене авто. А механіки не дали жодних гарантій: потопельники самі розумієте, непередбачувані.

Машину Котянтин віддав воїнам на Донецький напрямок і тепер накопичує гроші на іншу машину — вживану, але перевірену та надійну з майданчика "ХАПАЙ". На помилках вчаться.